В основі виховного процесу школи лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію педагогів, батьків та учнів згідно з суспільно заданими цілями виховання – розквіт духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим спеціалістом, займати чіткі національні, загальногосподарські позиції, бути активною у громадянському житті, відповідальною за моральне становлення себе як особистості. Реалізуючи концепцію освіти, як процес розвитку творчої особистості, педагогічний колектив постійно веде пошук нових педагогічних технологій, що сприяють формуванню середовища, яке розвиває, навчає та виховує.

14 грудня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

Як зазначає Міністр освіти Лілія Гриневич: «Нова українська школа – це школа для життя у ХХІ столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, з якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить знання використовувати».

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти. Я зупинюсь на виховних напрямках:

• запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що грунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
• удосконалення процесу виховання: створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків.

Батьки – партнери. Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».

Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах та стосунках;
• діалог-взаємодія-взаємоповага;
• розподілене лідерство;
• принципи соціального партнерства.

    В даний час загострились проблеми організації взаємодії школи та родини. Усе частіше виявляється відчуження батьків від школи. Повсякденні турботи, пов’язані переважно з матеріальним забезпеченням, віддаляють один від одного дорослих людей, відповідальних за виховання дітей.

Народна мудрість каже: «Посієш учинок – пожнеш звичку; посієш звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю». Ось так і формується життєва лінія людини.

І добре, коли поруч добрі друзі – батьки й учителі. Я за міцний союз родини та школи.

Життя вносить у союз школи та родини свої корективи, виходить, треба не тільки застосовувати традиційні методи та форми роботи з батьками, а і шукати нові, відповідні сучасним вимогам.

Батьківська громадськість – важливий союзник школи у вихованні учнів.

Мета педради:

1. Створити умови для формування партнерської співпраці школи й сім’ї.
2. Сприяти відродженню сімейного виховання .
3. Підвищити рівень педагогічних знань батьків.
4. Вивчення сім’ї як фактора розвитку  творчої особистості, її виховного потенціалу , психолого-педагогічних умов родинного виховання.
5. Залучення батьків до навчального процесу .
6. Приділити увагу роботі з батьками дітей пільгового контингенту  та батькам – інвалідам.
7. Вивчення  та широке  впровадження кращого досвіду спільної роботи школи та батьківської громадськості у справі виховання дітей.
8. Об'єднання зусиль педагогів і батьків у створенні умов для формування в дитини якостей, необхідних для її самовизначення та самореалізації, для подолання труднощів і самореабілітації у випадку невдачі.
9. Взаємодія школи та родини в питаннях виховання й освіти дітей, реалізації комплексу заходів для соціального захисту дитинства.

    На загальноосвітній заклад  покладено завдання  навчити учнів грамоті, прищеплювати їм любов до знань, сприяти духовному  розквітові дітей. Проте реалізувати ці завдання самостійно без участі батьківської громади неможливо. Становлення відносин школи, та сім’ї  відбувається  у період  значних  змін у суспільно - політичному й соціально-економічному житті  держави. Ці зміни  вимагають  перегляду  поглядів  на виховання дітей, на визначення в цьому ролі школи та сім’ї.

Навчальний заклад є важливим інститутом, який сприяє виховному процесу, забезпечує  взаємодію дитини, батьків та соціуму.

Класний керівник і батьки учнів повинні чітко уявляти основні напрямки своєї співпраці:

• розвиток гуманного виховного середовища класу, яке створює можливості для задоволення потреб дитини у пізнанні, спілкуванні і забезпечує вільне самовираження в різноманітній діяльності;

• контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім’ї, виключення будь-якого – морального, фізичного – насилля над дитиною;

• створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля дітей;

• контроль за дотриманням належних умов щодо зміцнення здоров’я дітей, за посиленням здоров’єзберігаючих  заходів у школі;

• створення і розвиток постійних зв’язків класу із соціальним середовищем.

  Стратегічні напрямки своєї педагогічної турботи класний керівник може реалізувати завдяки згуртуванню батьківського колективу для досягнення загальних виховних цілей. Допоможуть у цьому батьківські збори. На жаль, на сьогодні батьківські збори – найпоширеніша форма взаємодії вчителя та родини учня. А де ж поділися лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, психологічні консультації? - проведення яких відбувається у формі неформальних зустрічей, бесід за «круглим столом», спілкування, обміну досвідом. Що це – лінощі, дефіцит часу чи професійна невідповідність багатьох учителів? Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах,- єдиний показник їх активності, довіри до школи, готовності взяти участь в житті класу. Але й тут дотримання простих правил може суттєво стимулювати процес залучення батьків до школи.

    Можна залучати батьків до проведення різних заходів, свят, походів, екскурсій, зустрічей. Доцільною і корисною є також організація вечорів запитань і відповідей, днів відкритих дверей, консультацій для батьків, читацьких конференцій, практичних занять.

                                                                 (слайди заходів за участю батьків)

    Тематика класних батьківських зборів має бути різноманітною і торкатися усіх важливих питань виховання й навчання дітей з першого по випускний клас.