ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ШКОЛІ

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

Метод проектів є одним з провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів її здійсненя, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

   Сучасну практичну діяльність людства, науково-технічний та культурний прогрес у різних сферах суспільного буття неможливо уявити без проектування і проектів.

У ХХ ст. до традиційних різновидів проектування, а саме архітектурно-будівельного, машинобудівного, технологічного, додалися нові напрямки- інженерно-психологічне, екологічне, генетичне, проектування трудових процесів, організацій, соціальне проектування. Широко розповсюджуються політичні, мистецькі, освітні проекти.

Проектування- це процес і технологія створення та виконання певних проектів.

Проект- ( від латинського projectus ) , буквально – кинутий вперед- це задум, план, прообраз передбачуваного або можливого обєкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення.

Проек включає:

•  систему сформованих „проектних”цілей;
•  фізичні обєкти, системи, соціальні процеси, які створюються або оптимізуються для практичної реалізації „проектних” цілей;
•  розроблені та затверджені проектні документи- програми, плани, розрахунки, кошторис тощо;
•  необхідні ресурси- матеріальні,фінансові, трудові, часові;
•  комплекс управлінських рішень, заходів, спрямованих на практичну реалізацію цілей проекту.

У педагогічному процесі багатьох навчальних закладів гідне місце посідає метод проектів.

Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб”єкт-об”єктну педагогічну парадигму. Проект – це результативна дія.

  Велике, а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлено перевагами , які надає педагогу його застосування, а саме:

•  метод проектів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
•  проект забезпечує продуктивний зв”язок теорії та практики у процесі навчання;
•  життєвим результатом проекту є продукт ( що забезпечує цілісність проекту, адже оцінюється завершений проек), а умовами, інструментами його досягнення є компетенція учня;
•  даний метод сприяє набуттю учнями життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетенції в цілому;
•  участь вихованця у проектній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.

Участь у проектній діяльності сприяє розвитку життєвої компетенції в цілому, однак найважливішими напрямками застосування методу проектів є розвиток соціальної, інформаційної, політичної та полікультурної компетенції.

   Метод проектів повинен розглядатися як одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

  Вважаємо, що оптимального результату від реалізації методу проектів у школі можна досягти лише за умови застосування його як провідної технології інтерактивного навчання.

 Система проектної діяльності учнів має враховувати сенситивні періоди їх розвитку.

Учнівські проекти повинні виконуватися не лише в школі та вдома; вони мають стати системоутворювальною складовою соціальної практики учнів.

Інтегровані проекти, в яких беруть участь групи учнів, мають, як правило, міжпредметний характер, тому повинні супроводжуватися не одним учителем, а командою викладачів відповідних предметів, до складу команди варто залучати й соціального педагога чи фахівця з соціальної роботи.

  Звичайно, бажано, аби учнівський проект співвідносився з навчальною програмою та планами, індивідуальним навчальним планом учня, але, не варто. В межах розумного, обмежувати творчий пошук та пізнавальний інтерес учня.

 Кожен учень повинен мати право на участь у проекті. Проектна діяльність носить добровільний характер. Участь у певних проектах має передбачатися в індивідуальних планах учнів.

                                                Життєве проектування.

Види проектів

  Особливе місце в проектній діяльності учнів повинно займати життєве проектування- технологія розробки ціннісного та ресурсного забезпечення і здійснення життєвого проекту, змістом якого є процес свідомого і творчого вивчення та здійснення особистістю власного життя

  Основою для формування в учня готовності і здатності до розробки власної моделі технологій життєвого проектування, визначення засобів та шляхів її практичного впровадження у власне життя є психологія та педагогіка життєтворчості особистості.

 Я хочу запропонувати орієнтовний план реалізації навчальних проектів у процесі розвитку учня саме 12-ти річної середньої школи. План передбачає реалізацію наступних різновидів навчальних проектів:

-  творчі-пов”язані з проектуванням та втіленням інноваційних ідей ( у галузі технікт та мистецтв, навчальних та соціальних процесах, пов”язаних з життєдіяльністю громади, школи, учнів);

- ігрові- це навчальні проекти, пов”язані з організацією та розвитком ігрової діяльності школярів, вони можуть здійснюватися у сфері спорту, рольових, інтелектуальних ігор тощо;

- пізнавальні- проекти, пов”язані з пізнанням певних природних та соціальних процесів та явищ, яке передбачено змістом освіти, в польових умовах;

- досліднецькі спрямовані на формування в учнів умінь та навичок науково-дослідної діяльності, навчальну імітацію елементів дослідницької діяльності вчених у процесі навчання;

- культурологічні- пов”язані з вивченням та відродженням звичаїв та традицій української культури, дослідженням її історії; вивченням культур інших народів;

- інформаційні покликані сформувати інформаційну культуру учня, сприяти практичному застосуванню та перевірці навичок роботи з інформаційно. Технікою, Інтернетом. Окремими різновидами інформаційних проектів можуть бути проекти, пов”язвні з вивченням архівних джерел, роботою з текстами тощо;

- екологічні- спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи;

- економічні- покликані підвищити економічну культуру учнів, розширити їх уявлення про структуру та функціонування економіки, основні ринкові механізми;

- проект милосердя- пов”язані з практичними діями щодо надання допомоги соціально незахищеним верствам населення ( сиротам, „дітям вулиці”, інвалідам, самотнім людям похилого віку). Проект милосердя можна організувати в межах самої школи: організація шкільної соціальної служби, волонтерська допомога учням з функціональними обмеженнями тощо;

- практично зорієнтовані – передбачають виробленя конкретних проектних продукцій: ідеальних 9інформація) або матерільних об”єктів, які характкризують ступінь сформованості функціональної грамотності учня;

- проекти самоосвіти, самовиховання- зорієнтовані на самостійне оволодіння учнями певними темами, самостійне формування певних навичок;

- соціальні –пов”язані з соціальною практикою, формуванням та консультативним проявом соціальної активності учнів;

- гуманітарні- пов”язані з вивченням людини та суспільства, формуванням здатностей та навичок, пов”язаних з соціальною компетенцією;

- профільні –проекти старшої школи, спрямовані на вивчення та осмислення специфіки майбутньої професійної діяльності, її моделювання, виконання її елементів у проектній діяльності;

- інтегровані- пов”язані з реалізацією проектних цілей у кількох вищеназваних сферах проектної діяльності учнів;

- життєвий- характеризує ступінь оволодіння учнем мистецтвом визначення та свідомого і творчого здійснення власного життя, є інтегрованим показником розвитку життєтворчої компетенції.

                         ПЕРШИЙ ЕТАП-ПІДГОТОВЧИЙ

На цьому етапі учні разом із керівником проекту:

•  визначають проблеми;
•  обирають тему проекту;
•  формулюють мету і завдання своєї майбутньої діяльності;
•  планують роботу над виконанням проекту;
•  працюють над пошуком інформації.

Враховуючи проблеми, які цікавлять і турбують дітей, визначається тема майбутнього проекту за інтересами і потребами учасників.

Технологія вибору теми:

•  виявлення проблем та її формування
•  аналіз запропонованих проблем,ідей
•  вибір теми

1.  Виявлення проблеми

Учасники проекту висувають нові власні ідеї, пропозиції щодо тематики проекту. Вони осмислено і активно формулюють свої думки, обговорюють реально існуючі проблеми, що їх цікавлять, та ставлять реальні запитання, які потребують вирішення.

На першому етапі діяльності керівник проекту може скористатися методами:

•  „мозкової атаки” чи „мозкового штурму”;
•  від слова до діла;
•  дизайн-аналізу;
•  ранжування;
•  диспуту тощо.

Заслуговує на увагу метод „мозкової атаки”.

Головною метою методу є отримання потрібної інформації за короткий час.

Протягом короткого відрізку часу організатор мозкової атаки разом з учасниками проекту обирає проблему та записує на дошці чи на великому аркуші всі ідеї, думки, що стосуються вирішення проблеми. Учні у вільному порядку, за бажанням пропонують ідеї, формулюють думки.

Вчитель-організатор проекту записує всі ідеї, коментує, направляє думки, оцінює чи пропонує акцентувати увагу на різні боки проблеми „приховану” координацію, підказує можливі шляхи до вирішення проблеми.

Обовязковою умовою повинно бути:

•  записуються всі думки, пропозиції;
•  думки не критикуються;
•  атмосфера доброзичлива, толерантна, творча;

Далі спільними зусиллями відокремлюється головна думка, ідея, яка на думку учасників дозволяє вирішити проблему в реальних умовах навчального закладу за короткий час, із найменшим витраченням зусиль

Такий метод дозволяє організатору та учасникам проекту зазначити наступну проектну діяльність та сформулювати шляхи вирішення поставленої проблеми.

Алгоритмичний метод дозволяє активізувати мислення дітей шляхом протиставлення, порівняння ідеального і існуючого обєкту.

Метод „диспут” використовується керівником групи з метою висунення різноманітних проблем та їх обговорення для подальшого планування роботи.

1.  Виявлення теми проекту

Цей момент є найважливішим у підготовчому етапі, саме визначення теми окреслює наступну пошукову, досліднецьку чи творчу діяльність учнів.

Щоб визначити тему, потрібно поставити основні питання проекту: ключові, тематичні,

змістовні.

Ключове запитання 

В ньому зазначається проблема майбутнього проекту, це філософське питання, найбільш широкоосяжне, воно охоплює кілька різних наукових напрямків, розділів, предметів, тому на нього немає конкретної відповіді. Ключове запитання формулює тему проекту.

Тематичне запитання

Це широке запитання, яке продовжує ключове, конкретизує, на яке теж немає конкретної відповіді, але воно може охоплювати окрему тему або розділ.

З них формулюються завдання проекту.

Змістовні запитання- це базові, репродуктивні запитання, відповіді на які є конкретними, вони демонструють конкретні знання.

Вони формують майбутню діяльність учнів.

Отже, учні обирають тему, а вчитель активізує діяльність, показує цікаві аспекти досліджень.

Темою проекту може стати:

•  обєкт;
•  дослідження;
•  проблема;
•  справа.

Обєкт –це насамперед предмет проекту ( сутність, річь, реалія). Учні самостійно обирають обєкт для свого проекту. Педагог активізує розумову діяльність учнів у певному напрямку: школа, клас, відпочинок, дозвілля, допомога батькам ( людям похилого віку), шкільний сад, шкільна бібліотека, музей тощо.

Наприклад :

Тема проекту: Шкільний сад

Ключове питання: яким бути шкільному саду?

Тематичні та змістовні запитання:

•  чи потрібен нашій школі сад?
•  Що ми можемо зробити для виникнення шкільного саду?

Дослідження –обраний дітьми обєкт треба дослідити у певному напрямку. Учні формулюють свої запитання:

•  що ми хочемо дізнатися про цей обєкт?

Це запитання зазначає наступну дослідницьку діяльність групи ( чи особи ). Вся робота має пізнавальний, досліднецький характер.

1.  Визначення мети та формулювання завдань.

Метою проекту має бути кінцевий результат. Тому, визначивши проблему та вибравши тему проекту, учні формулюють ключове, тематичні та змістовні запитання, які допомагають визначити мету та завдання проекту.

1.  Розробка плану проекту.

Метою цього відрізка групової роботи є створення детального плану проекту.

Планування проходить за такою схемою:

•  визначення джерел інформації, засобів збору (довідники, каталоги науково-популярна література, тематичні каталоги, журнали, газети тощо)

учасники проекту самостійно знаходять питання та складають анкети, діагностики, соціальні опитування.

•  визначення методів аналізу інформації ( зіставлення, протиставлення, порівняння, складання тез, цитування )
•  обговорення засобів представлення результатів.

Наступним моментом учнівського проекту стає обговорення засобів представлення результату- презентація проекту.

Презентація проекту –це передостанній етап в проектній діяльності групи, де учасники представляють результати своєї роботи.

Важливою умовою презентації є коротке викладення основної теми, мети. Завдань проекту та досягнень, особистих чи групових досліджень, важливості отриманих результатів. Учні самі обирають форму презинтації, яка найбільш ефективно може доказати переконливість ідей, пропозиції, важливість обраної теми.

•  установлення критеріїв оцінки, результату процесу.

До обговорення форми презентації учні повинні розробити критерії, за якими можна буде оцінити проект: а саме, оформлення проектної папки, зміст, глибина дослідження переконливість фактів, актуальність і значущість обраної теми, ступінь творчості, орігінальність рішень, що пропонуються, самостійність виконання.

ДРУГИЙ ЕТАП- практично-виконавчий

Другий етап є найбільшим за часом виконання та найважливішим. Протягом цього етапу група переходить до виконання проекту, а отже, до реалізації наміченого у І етапі плану.

ІІ етап розподіляється в свою чергу на такі розділи: збір інформації, аналіз інформації та формування висновків, оформлення результатів діяльності.

1.Збір інформації

Збір інформації проходить за наміченим планом.

Учні обєднуються в малі групи, які окреслюють завдання та зазначають термін, в якій потрібно зібрати інформацію, необхідну для виконання проекту.

Джерела інформації обирає кожна мала група.

2. Аналіз інформації та формування висновків

в цьому аспекті діяльності дуже важливо правильно обробити зібрану інформацію та підбиваючи підсумки діяльності, сформулювати висновок.

3. Оформлення результатів діяльності.

Коли інформація зібрана , оброблена і висновки підведені, учні працюють над оформленням зібраних матеріалів та оформлення кінцевого результату роботи. Для оформлення результатів учні можуть використати різні форми.

Папка проекту повина мати:

•  паспорт проекту;
•  плани виконання проекту та окремих його етапів;
•  проміжні звіти груп;
•  уся зібрана інформація з теми, в тому числі ксерокопії, матеріали з Інтернету;
•  результати досліджень і аналізу;
•  записи всіх ідей, гіпотез і рішень;
•  звіти про наради групи, проведення дискусій, мозкових штурмів тощо;
•  короткий опис всіх проблем, з якими зіткнулась група, і способи їх вирішення;
•  ескізи, нариси продукту;
•  матеріали до презентації;
•  інші робочі матеріали і чернетки групи.

В наповненні проектної папки беруть участь всі учасники групи. Записи учнів повинні бути короткими- у формі невеликих нарисів і анотацій

До початку презентації подається оформлена проектна папка на розгляд журі.

Правильно оформлена папка дозволяє:

•  організувати роботу кожного учасника проекту;
•  створити зручний колектор інформації і довідник для роботи над проектом;
•  об”єктивно оцінювати хід роботи над завершальним проектом;
•  судити про особистісні досягнення і оцінити розвиток кожного учасника проекту;
•  скоротити час пошуку на інформацію при проведенні у подальшому інших близьких за темою проектів.

ТРЕТІЙ ЕТАП – заключний

На третьому етапі, коли проектна папка подана на розгляд журі. Учасники проекту готуються до захисту проекту. Заключний етап проходить за такою схемою:

•  презентація проекту, яка може бути представлена у вигляді ділової гри, демонстрації відеофільму, діалогу літературних персонажів, захисту на вченій раді, наукової конференції, наукового докладу, пресконференції, телепередачі, екскурсії тощо.
•  Захист проекту та оцінювання результату

Захист проекту-завершальний етап в проектній діяльності. Захист проекту має дві частини: захист на відповіді та запитання.

1.  захист проводиться у вигляді доповіді перед учнями класу ( школи), гостями, запрошеними на заключний етап проекту. Виступ оцінює вчитель та члени журі.

ВИМОГИ до виступу на захисті проекту

•  говорити чітко, повільно;
•  постав рівна спокійна ( готова до спілкування);
•  володіти аудіторією (жести, рухи)
•  використати наочність, технічні засоби
•  вся подана інформація повинна бути переконливою, доказуваною;
•  висновки чіткими, переконливими.

Учасники проекту повинні бути готові до відповідей на поставлені питання, відповіді повинні бути переконливими, короткими. При необхідності відповіді підтримуються фактами, цифрами, висновками.

Оцінювання проекту ведеться членами журі за підготовленими критеріями: значущість і актуальність висунутих проблем , необхідна і достатня глибина проникнення в тему, переконливість прийнятих рішень, естетика оформлення результатів проведеного проекту; вміння відповідати на питання опонентів.

Оголошення результатів проекту

Попередньо перед початком презентації та захисту проектів потрібно відповісти на такі запитання:

•  чи будуть включені самооцінки учасників проектних груп в загальну оцінку проекту
•  чи будуть присуджуватися місця або номінації
•  як буде проходити оцінка проектів – з напрямків ( за темами) чи одним списком.

Проблемними містами при оцінюванні проектних робіт є:

•  компетентність членів журі ( з питань тематики проектів);
•  вирішення ситуації, коли присуджуються номінації, а вмілим визначаються місця.

Краще оприлюднювати рейтингові оцінки всіх представлених проектів для того, щоб свій загальний результат ( бали) бачили всі проектанти, які брали участь у проектах.

Специфіка педагогічного керівництва проектною діяльністю учнів.

Робота за методом проектів потребує від вчителя не стільки викладаня, скільки створення умов для прояву у дітей інтересу до пізнавальної діяльності, самоосвіти та використання отриманих знань на практиці.

У певному сенсі вчитель припиняє бути предметником. А стає педагогом широкого профілю, для цього вчитель як керівник проекту повинен мати високий рівень культури і певні творчі здібності. Йому потрібно стати генератором розвитку у дитини пізнавальних інтересів та творчого потенціалу, віднині його авторитет залежить від здібності бути ініціатором цікавих починань.

Таким чином, беручи участь в проектній діяльності, вчитель може створити умови для розвитку учнів. Отже вчитель має декілька ролей , які потрібно  прожити педагогу під час реалізації проекту:

•  ентузіаст, який надихає дітей і мотивує на досягнення мети;
•  спеціаліст, який має знання і вміння в декількох ( не обовязково у всіх) галузях;
•  консультант, який організовує доступ до інформаційних джерел, у тому числі до інших спеціалістів;
•  керівник ( особливо в питаннях планування часу);
•  „людина,яка ставить питання”, організатор обговорення різних способів подолання труднощів, які виникають ( людина, яка ставить питання, допомагає знаходити помилки)
•  координатор групового процесу;
•  експерт, що аналізує результати виконання проекту.

Найважливішим для педагога є питання про ступінь самостійності учнів, які працюють над проектом. Сутність самостійності залежить від більшості чинників: вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх досвіду проектної діяльності, складності теми проекту, характеру відносин у групі.

Таким чином, організуючи проектну діяльність учнів в умовах сучасної школи, вчитель повинен знати основи проектної технології досконало та дотримуватися вимог щодо виконання, оцінювання і захисту учнівських проектів.

Проектна діяльність-процес складний, тривалий і творчий. Він неможливий без емоцій, захоплення, самовідданої праці вчителя та наполегливої роботи учнів. Головне- уважно підійти до індивідуальних особливостей кожної дитини, щоб кожен працював натхненно, з почуттям гордості і віри у свої можливості у самонавчанні й саморозвитку.